Як швидко біжить час. Ще недавно я раділа, що в мене буде дитина, а їй зараз виповниться один рік.

Рік повний радості і щастя, тому що ця дитина повернула мене до життя, коли всі життєві турботи і труднощі потроху забрали радість і я прийняла для себе рішення змінити своє життя у свій бік, саме тоді Господь подарував мені цю дитину, тим самим відвернувши мене від можливості зробити помилку щодо своєї сім'ї. Я дуже мріяла мати донечку, бо у  мене вже є двоє синів, і я завжди придумовувала імена, якими хотіла б назвати доцю. І, мабуть, вигадувала б ці імена ще довго, якби одного разу монашка - сестра Маргарета не подарувала мені маленьку іконку блаженної Ассунти зі словами: „Молися до блаженної і, можливо, Господь подарує тобі дитину”. І я задумалася над цим, бо по-людським правилам мати щеодну дитину у нашій сім'ї було чимсь неймовірним, і я прийняла у своїм серці рішення, що якщо станеться таке чудо і щастя, то я обов’язково дам донечці ім’я Ассунта на подяку Богу і блаженній Ассунті.

І так пройшов не один рік, а цілих п’ять, поки я могла отримати цю безмежну благодать знову бути мамою і народити донечку. З того часу життя всієї нашої сім'ї змінилося у кращий бік, тому що всі почали щастіше посміхатися, адже коли дивишся на цю дитину, то посмішка сама по собі з’являється на вустах і навіть дідусь із бабусею забули про свої болячки, бо їхні думки і турботи було звернені до цієї маленької Ассунти. Але вона має ще одне ім’я, дане на прохання батька, відтак звати її Агнеш-Ассунта. І старші брати, і всі рідні та знайомі радіють, що вона у нас є і має таке чудове ім’я. Деякі люди не дуже сприймають ім’я Ассунта, тоді вони називають її Агіца (Агнеш). Aле радість від неї від цього не зменшується. І я дякую Господу, що довірив мені народити і виховувати донечку із прекрасним ім’ям блаженної, завдяки проханням якої я маю цю благодать, БЛАЖЕННІЙ АССУНТІ. Дякую тобі Боже. СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ!!!!!!!!!! Марія, 39 років

 

 

 

 

 

 

Величає душа моя Господа

і радіє дух мій в Бозі, Спасі моїм.

Велике бо вчинив мені Всемогутній

і святе Його Ім'я.

Лк 1, 46 – 47. 49

Марія, переповнена Святим Духом, виражає в цих словах свою вдячність Богові, котрий є Найвищий і Святий. Дуже хочу приєднатись до Неї і прославити Бога за все, що вчинив в моєму житті.

Я є новіцією в Згромадженні Сестер Францисканок Місіонерок Марії. Найбільше чудо мого життя – це Господь, котрий знайшов мене і далі шукає, бо блукаю. Йдучи до Згромадження, я була впевнена, що я буду багато чинити для Господа і для людей. А тут несподіванка! Господь покликав мене, щоб я навернулась до Нього, це Він обсипає мене своїми дарами. Його доброті і щедрості немає кінця! Господь л

юбить роздавати, треба тільки відкрити свої долоні і приймати. Вчуся цього щоденно.Роздумуючи над тим, як можу віддячити Ісусові за життя, за всі благодаті, котрими обдаровує мене, чую єдину відповідь в своєму серці – віддати це життя повністю Йому. Кожного дня питаю Ісуса, як це чинити в звичайні, будні дні – віддавати своє життя...

Яна Чоп

 

 

"Слава Ісусу Христу. З перших слів свого свідоцтва хочу подякувати Господу,

що Ви, сестри ФММ, у нас є. Моє життя та життя моєі родини вже 18 років пов'язане з сестричками-францисканками. Завдячуючи великому, люблячому серцю однієі сестри, я не зробила великоі помилки, яку б ніколи собі не пробачила. Я прислухалась до неї, і тепер тішусь коханим чоловіком і чудовими синами. Завдяки її наставленням і повчанням я маю спільноту і дуже радію присутністю Господа в моєму житті, моїм друзям, які люблять мене такою, як я є. В обличчі сестер, яких я знаю, я завжди маю підтримку, любов та мудре слово. Вони також є хорошими друзями, невід'ємною частиною моєї родини, незважаючи на кілометри, які можуть нас розділяти. Дякую, що є такі Сестри, які готові віддати себе повністю заради справ Господніх."

Аня

 

"Довгий час я думала, що Церква - це тільки відвідування Служби Божої,

доки 5 років тому до нас, у маленьке місто Виноградів, приїхали сестри францисканки, і священнник представив їх спільноті як помічниць у катехізації парафіян. Тоді я не приділила великої уваги  їх місії. Коли мій менший син почав ходити на катехези, співати пісні на Службі Божій, якось я прийшла за своїм сином після катехези, і почула як красиво діти співають, і тут сестра запропонувала приєднатися до їхнього хору, чим дуже мене здивувала, адже я вважала, що це стосується тільки дітей. І з того часу я спочатку почала ходити на хор, потім на катехези, і так мене це все захопило, що тепер я з нетерпінням чекаю суботи, щоб відвідати Службу Божу українською мовою. І завдяки сестрі Господь Бог показав мені, що Його Слово, написане в Біблії, є Живим Словом, і веде мене дорогою життя, яку Господь Бог мені дав. Завдяки сестрі я зрозуміла, що Біблія - це не настільна книга в домі, а Джерело Життя, в якому я знаходжу всі відповіді на запитання мого щоденного життя. Я дякую Богу, що він у наше мале місто послав цих сестер, щоб я могла побачити істинний шлях і цінність мого життя, яке подарував мені Бог".

Моріка, 37 років, Виноградів

 

 

«На вул. Чехова живуть сестри.

Вони дуже добрі до всіх людей. До сестер ходять до дому діти. Ми дуже любимо проводити час з сестрами. До сестер до дому ми приходимо по середам. З нами займається с.Маргарета. Вона дуже добра. Ми з нею співаємо. В нас навіть є і свій гімн. Ми ходимо на природу і видумуємо різні ігри. Також ми малюємо і займаємося рукоділлям. Ми навіть ходимо до Храму Божого і співаємо пісні, яких нас навчила с.Маргарета. Також ми почали ходити на катехезу. На катехезі із нами с.Марія. Вона нас вчить і готує до Першого Причастя. Із с.Марією теж дуже добре. Всі діти, котрі знають сестер, вдячні їм за те, що ми приходимо до них до дому. Наш дружній дитячий колектив вдячний сестрам за все, чому вони нас навчили і за все, що вони для нас зробили».

 

 

Оля, 15 років, Виноградів