Святі і блаженні Францисканки Місіонерки Марії

 


 

 

 

 

 

 

 

 

«Адорація Пресвятого Таїнства є печаткою нашого покликання. Священик під час Святої Служби показує себе у повноті своєї величі; я б хотіла, щоб мої дочки добре зрозуміли, що під час адорації і під час Святої Служби вони є в повному сяйві свого посланництва.

Як жертви під час Святої Служби й адорації віддають себе за Церкву і душі. Щоб їм допомогти зрозуміти таємницю їхнього особливого покликання, залишаю їм думку, яка прийшла мені до голови першого дня, коли наш Отець св. Франциск простягнув до нас свої батьківські обійми: Марія була нерозлучною товаришкою Ісуса: від ясел до хреста розділяла Його життя і Його страждання; якби у славі неба, де царює, Марія могла про щось шкодувати, то напевне, шкодувала б, що не може тут, на землі, коритися перед дарохранительницею, щоб неустанно адорувати В’язня Любові. Отож, бути Францисковою Місіонеркою Марії – це далі провадити посланництво Непорочної Марії, бути нерозлучною товаришкою Ісуса. Робити на землі те, чого Марія вже не може робити, бути біля Ісуса-Євхаристії посланницями Марії, які адорують і віддають себе у жертву в ім’я і замість Непорочної Матері.

 

О, мої дочки, яке ж це покликання. Як же я прошу Бога, щоб Він відкрив вам усю красу, усі таємниці цього покликання, усю його міць!»

М. Марія від Страждань Господніх, «Спосіб життя», р. ІІ

 

" Сьогодні слухняність показує мені Ісуса- Євхаристію і каже мені: в Ньому знайдеш все необхідне для твого покликання".  NS 269

бл.  Марія від Страждань Господніх

 

 

«Перед славою, яка Їй обіцяна, для Марії не важливе нічого, крім одного: виконати своє завдання, залишитися вірною Любові. У мить, коли дізнається волю свого Творця, вона готова і не обдумує наслідки своїх вчинків, свого піддання: «Ось я, слугиня Господня». Нічого не відкидає. Того, чого хоче Бог, хоче й вона. Не запитує, що буде, які будуть радощі чи хрести; любов простіша, вона прямує до єдності і хоче бути одним зі своїм Небесним Батьком згідно із закликом Ісуса Христа: «Будьте одне, як ми з Отцем одне». Така дорога місіонерки Пресвятої Діви, це покликання, до якого Бог її ввізвав, тож вона повинна йти слідами Марії і завжди за її прикладом говорити в акті найпростішої любові: «Так, мій Боже, я Твоя слугиня».

бл.  Марія від Страждань Господніх

 

«Бог зробив для мене все: я думаю, більше вчинити не міг»

бл. Марія Ассунта

 

«Вперед! Cлужімо Ісусові всім своїм серцем!»

Cв. Марія Клара

 

«Кожен день я досвідчую, що Бог не дозволяє випереджати себе в щедрості.»

Cв. Марія де ла Паз

 

« Я задоволена, що страждаю. Страждання відриває серце від землі.»

Cв. Марія від св. Наталіі

 

« ... прошу Вас, щоб Ви погоджувалися на волю Бога і дякували Йому, коли Вам дає благодать страждання. Святі дуже цього бажали і раділи, коли страждали, бо розуміли, що муки і турботи цього світу, коли приймаються з терпеливістю і відреченням, проминають швидко. Ісус щедро винагородить вас радістю в блаженної вічності...»

бл. Марія Ассунта, лист до родини, 28.09.1902

                 

                                   

Я бачила землю, а всі казали: справжня сила – це золото. Проте Ісус, Цар убогих, і Франциск, батько вбогих, говорили: справжня сила – це любов, це самопожертва, це вбогість, це Бог.

                                                                                            бл.  Марія від Страждань Господніх

 

 

Я прошу Бога, щоби Він дозволив світу зрозуміти, що означає чистота наміру, зміст якої - усе робити з любові до Бога, навіть найбільш звичайні речі.

бл. Марія Ассунта